Вівторок, 19/Бер/2024, 06:10Вітаю Вас Гість | RSS
Рокитнянський ЗЗСО №2
Меню сайту
Категорії розділу
Освіта [7]
Все про освіту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 147
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сценарій "Міцна родина"


                               

 МІЦНА РОДИНА – БАГАТА УКРАЇНА 

Святковий концерт

1 учень Доброго дня! Доброї днини! 

Ми вас чекали на наші гостини, 
Щоб вшанувати тат і матусь, 
Сестричок, братів, дідусів і бабусь. 

2 учень Хліб підносим вам і сіль 
На біленькім рушничкові, 
До землі аж б’єм поклін, 
Щоб завжди були здорові! 

Діти виносять коровай і ставлять на стіл

3 учень Цей хліб насущний ви прийміть від нас, 
Щоб був достаток в домі повсякчас 
І злагода, і щастя, і тепло, 
Щоб всій родині радісно було. 

Ведуча Шановні гості, дорогі діти, наші рідні батьки! 
Вітаю вас на родинному святі. Сьогодні ми зібрались у колі нашої 
дружної родини, адже школа – це теж сім’я. 
Батьки і діти! Діти і батьки! 
Нерозділиме і одвічне коло. 
Ми засіваємо житейське поле 
І не на день минущий – на віки! 

4 уч. Яка хороша нині днина – 
Зібралася уся родина, 
Всі рідні – сестри і брати, 
Дідусь, бабуся, батько й мати.

5 учень Кохані наші, чарівні, 
Найкращі, найрідніші. 
Ми заспіваєм вам пісні 
І прочитаєм вірші. 

Пісня «Моя сім'я» 

Ведуча. У народі кажуть: «Без верби і калини нема України», 
а я б сказала: «Без родини – нема України». Саме люди створюють 
нашу державу. Ми – український народ, який складається з родин, 
малих і великих, дружніх і працьовитих. Сім’я, мов сонечко, зігріває 
людину від її народження до кінця днів. Вона є осередком тепла і 
любові для дитини, дає їй перші уявлення про доброту, культуру 
поведінки, моральність. Тому так важливо, щоб у родині панували 
злагода, повага до всіх її членів. 

1 учень Щоб наша держава незламна була, єдина, 
Триматись повинна вона на плечах родини. 
Родина – дідусь і бабуся, батьки і діти. 
Як добре, коли привід є, щоб усім радіти! 
«Відмінно» в щоденнику сина – це знов подія. 
Маленька дитина промовила перше слово 
- І ненька щаслива, родина радіє знову. 

2 учень Ось тато матусі дарує осінню квітку… 
Всміхається мама, за неї радіють дітки. 
Гніздечку родинному дякую я уклінно. 
І в мене упевненість визріла вже незмінна. 
Щасливі родини в державі – й вона щаслива. 
І діти ростимуть засвоївши суть важливу: 
Щасливим ти зробиш когось – і тобі воздається. 
Давайте кріпити родини – усім на щастя! 

Мінуєт Баха виконує ансамбль скрипалів. 

Ведуча: Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас 
люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать правил життя між 
людей, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що 
вимовляє дитина – це слово МАМА. Мама – це сонячне слово, бо 
мати зігріває, голубить, як тепле ласкаве сонячне проміння. Мати – 
берегиня роду, мови і пісні. Це вона, співаючи колискову, 
прищеплює дитині любов до рідного слова, до світу добра, краси і 
справедливості. 

1 учень Спасибі, рідні й любі мами, 
Що ви сьогодні тут із нами, 
До вас наше перше слово, 
Матусі, будьте здорові! 

2 учень Найдорожче в світі слово 
Так звучить у рідній мові: 
Мати, матінка, матуся, 
Мама, мамочка, мамуся! 

3 учень Все від матері – і слово, і пісня, і хліб, 
Перша ластівка в небі, веснянка в гаях. 
Все від матері – мужність і перший політ. 
І як мати для всіх – Батьківщина моя! 

4 учень Найкращі дні для наших матерів – 
Це дні, коли щасливі їхні діти. 
Від нас залежить, скільки днів таких 
Ми можемо для матері зробити. 
Даруймо ж радість нашим матерям, 
Бо їм турбот і горя вистачає. 

5 учень Дарунків й золота не маємо, 
Щоби до ніг тобі зложити, 
Однак тут спільно присягаємо, 
Що доки будемо ми жити, 
Любов сердець своїх маленьких 
Дамо тобі, кохана ненька! 

6 учень Сини і дочки – діти славні! 
З далеких чи близьких доріг, 
Лишивши невідкладні справи, 
Спішіть на материн поріг! 

Група учнів виконує пісню «Мама». 

Сценка «Порада від мами» 

Якби тобі, доню, в світі не було, 
Не скупись ніколи людям на добро. 
Бо і так доволі хтось посіяв зла 
І холонуть душі наші без тепла. 

Забувають діти рідних матерів, 
Глянь, від того болю світ аж посивів. 
Стогне від розлуки зранена земля, 
І сивіти стала матінка твоя. 

Доню моя, доню, синьоока зірка, 
У житті буває солодко і гірко, 
Як би тобі очі не манили зваби, 
Не чини ніколи своїм друзям зради. 

Не забудь ні старця, ні дитину, 
Поділись останнім сухарем, 
Не носи в душі своїй провину, 
Тільки раз ми на землі живемо. 

Зло нічого не дає, крім зла, 
Вмій прощати – як прощає мати, 
Мудрість завжди доброю була, 
За добро добром спіши віддати. 

Вірш Павла Глазового читає Василега Ірина. 

Гарна була мама у дівулькиі Рити: 
Не навчила доню навіть суп зварити. 
Чистячи картоплю, патраючи кури 
Можна зіпсувати к бісу манікюри. 
У неділю вранці вийшла заміж Рита 
І тоді узялась перший суп варити. 
У каструлю курку поклала з кишками, 
Вкинула картоплю разом з лушпайками. 
У неділю вранці мама Риту била: 
Ой, нащо ти, доню, Гриця отруїла! 

Ведуча: У народі кажуть: «Батько – сім’ї голова». Справді, батько 
– господар у домі. Його роль в сім’ї неоціненна. Він суворий і 
вимогливий, його любов до дітей стримана і врівноважена. 

1 уч. Батько любий, 
тату милий, 
Нинішньої днини 
Ти від нас прийми 
щиренький 
Дар на ці гостини. 

2 уч. Цей дарунок – 
тепле слово, 
Щире побажання. 
Щоб прожив багато літ, 
Не зазнав страждання. 

3 учень Щоб усе тобі вдалося, 
Щастя не минало. 
Щоб твоє велике серце 
Смутку не зазнало. 

4 учень Щоб ти вивів нас у люди 
Та втішався нами. 
Щоб гордитись міг своїми 
Донями й синами. 

5 учень Батько розуму навчає, 
Мати приголубить. 
Ніхто мене так у світі, 
Як вони не любить. 

Діти виконують пісню «Папа може все, що завгодно» 

Вірш «На прогулянку із татом» читає – 

Чи мороз, чи віє хуга, 
Я нічого не боюсь. 
Це тому, що маю друга, 
Мій найкращий друг – татусь. 
Ми йдемо гуляти разом, 
І в кіно, і в магазин. 
До морозива я ласий, 
А мультфільми любить він. 

Мої руки незупинні. 
То у фарбі, то у глині. 
Що не вміють руки нині, 
Перейнять скоріш повинні. 
Я навчаюся у тата 
Молоток в руках тримати. 

Скоро буду майструвати, 
Бо навчаюсь я у тата. 

Горе чи нещастя, чи біда яка, 
Всіх нас виручає татова рука. 
Татова правиця знає труд і піт, 
Із руки цієї ми йдемо у світ. 
Рідна, ніжна, щира, добра і міцна, 
У житті дорога з нею не страшна, 
Як підеш у люди, що б там не було, 
Хай в тобі не згасне батькове тепло. 

Ведуча: Наша родина – це не тільки мама і тато, це і старійшини 
роду – бабусі і дідусі. До них наше слово. 

1 учень Ой, бабусенько сивенька! 
Чарівниченько рідненька! 
Твої руки золоті в невсипущому труді. 
Твою працю я шаную, 
Твоє серце добре чую, 
І тебе я поважаю, хай і сонечко вітає! 
2 учень Чому так багато навколо тепла? 
Це ж моя бабусенька його принесла! 
Скільки в бабусі сонця й тепла! 
Скільки в неї радості й щедрого добра! 
У душі бабусі - почуттів глибінь, 
А в очах у неї - неба ніжна синь. 

У руках невтомних – праця без кінця, 
А в устах ласкавих – мова мудреця! 
Як же не любити бабусю дорогу! 
Я перед бабусею завжди у боргу! 

3 учень Їде віз з гори в долину до бабусі на гостину. 
Їде тато і матуся, їде тіточка Олюся, 
Їде Юрчик – синочок. Гостей повний візочок. 
А бабуся рідненька любим гостям раденька, 
Любих гостей вітає, хлібом, сіллю приймає. 

Діти виконують частівки для бабусь. 

- А моя бабуся мила, 
Це вона мене зростила. 
Вчить мене усе робити, 
Щоб на світі легше жити. 

- Ми бабусі помагаєм, 
Посуд миємо під краном, 
Витираєм тарілки 
І … збираєм черепки. 

- Хай тебе в своїй опіці 
Бог не покидає, 
Хай тобі міцне здоров’я 
Й силу посилає. 

- Я своїй бабусі милій 
Завжди помагаю, 
Усі чашки перебила, 
Миски починаю. 

- Помагала я бабусі – 
Поливала квіти, 
Довелося потім їй 
Всю підлогу мити. 

- Ми концерт підготували, 
в нього душу свою вклали 
Як сподобалося вам, 
Плескайте завзято нам! 

1 учень Бабусь ми дуже любимо 
І їм палкий привіт шлемо, 
Та й не тільки їм одним, 
А й дідусенькам своїм. 


 

Ведуча: Постійним помічником бабусі є дідусь – господар 
родини! 
2 учень Мій сивий, лагідний дідусю, 
Я до землі тобі вклонюся. 
За теплоту твою і ласку, 
За мудре слово, гарну казку. 
3 учень Ти хороший і ласкавий, 
Ти привітний, добрий, славний. 
Будь здоровий, не хворій, 
Мій дідусю дорогий! 
4 учень Ти вчиш нас, як на світі жить, 
Як одне одного любить. 
І твій розумний заповіт 
Я пам’ятатиму повік. 

Діти дарують бабусям і дідусям танок. 

Вірш читає – Німченко Влад 
Зовсім не старенький любий мій дідусь, 
Ми з ним добрі друзі і я цим горджусь. 
Він такий розумний – все на світі знає, 
Бо книжок багато він завжди читає. 
Дуже поважає мій дідусь футбол. 

Разом із гравцями забиває гол. 
То підскочить в кріслі, то «Ура!» кричить, 
Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить. 
Мій дідусю рідний, завжди будь таким: 
Спритним і веселим, вічно молодим! 

Ведуча: Мабуть у кожній родині люблять жартувати. Якою б 
засмученою не була людина, та почувши дотепний жарт, вона 
обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо: 

- Дідусю, купи мені барабан! 
- Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу! 
- Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш. 

****** 
Учителька цікавиться: 
- Вадиме, чому ти не був у школі? 
- Бо ви ж казали, якщо я не виконаю домашнє завдання, щоб у школі 
не з’являвся. 

********* 
- У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. 
Дід журливо посміхнувся: 
- Вже давно немає. 
Це почувши, хлопченятко, зраділо без краю: 
- Тоді пряник потримайте, а я пострибаю. 

******** 
- Дідусю, і ти колись був маленьким? 
- Був, дитино, був. 
- Ото, мабуть, смішний був зі своєю лисиною й бородою. 

******** 
- Якщо будеш, - каже дід, - 
Ти на скрипці грати, 
Буду тобі кожен день на кіно давати. 

******** 
- Пхе, сміється Гриць малий, - 
Так не вийде, діду, 
На кіно мені дадуть четверо сусідів: 
Будуть вони кожний день на кіно давати, 
За умовою, якщо я не буду грати. 

Пісня «Такий хороший дід» 

Ведуча: Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина 
вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи 
України, наші обереги. 

1 учень Донечко, синку, сестрице, братусю – 
Дружна, велика, щаслива сім’я! 
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, - 
Мій оберіг і родина моя! 
2 учень Я на них із ніжністю дивлюся. 
Це скарби, коштовності мої. 
Рушничок цей вишила бабуся, 
Бачу в нім красу душі її. 
Цю серветку мама вишивала, 
Цю поличку вирізав татусь… 
3 учень Цих скарбів у мене є чимало, 
І коли до них я доторкнусь, 
Рідних рук тепло я відчуваю. 
Сила в них якась магічна є, 
Сила ця мене оберігає від негод, 
Енергію дає. 

Ведуча: Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. 
Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ 
єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ 
працелюбності. 

Танок. 

Ведуча: Ми всі – український народ, який складається з родин – 
малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки 
рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. 
Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не 
було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято 
– це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї 
щось приємне. 

Сценка «Україна і Я» 
1 учень Ми готували вам сюрприз 
Старанно і завзято. 
Спасибі вам, що ви прийшли 
На це родинне свято. 

2 учень Спасибі вам за те, що ви 
Веселі та привітні! 
Спасибі вам за те, що ви… 
Ви просто є на світі! 
3 учень Хай Бог охороняє вас від злого, 
Хай світить сонце і колосяться жита, 
Щоб були ви щасливі і здорові 
На многії, многії літа. 
4 учень Щоб родила щедро нива, 
Щоб у хаті все, як слід, 
Щоб довіку був щасливий 
Український славний рід! 

Пісня «УКРАЇНО, УКРАЇНО…» 

Дороги іншої не треба, 
Поки зорить Чумацький шлях. 
Я йду від тебе і до тебе 
По золотих твоїх стежках. 
Мені не можна не любити, 
Тобі не можна не цвісти. 
Лиш доти варто в світі жити, 
Поки живеш і квітнеш ти. 

Поки кохаєш до безтями, 
І ще не скоро наш кінець. 
Ще може нашими серцями 
Запалим тисячі сердець. 
Ще наша свічка не згоріла, 
Ще наша молодість при нас. 
А те, чи варте наше діло, 
То скажуть люди, скаже час. 

Приспів: Україно,Україно! 
Після далечі доріг, 
Вірне серце твого сина, 
Я кладу тобі до ніг. (Двічі) 

Ведуча: Свій рід потрібно пам’ятати: 
Від діда й баби, мами й тата. 
Та родовід не тільки треба знати, 
А й цінувати й щиро поважати. 

- Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу 
побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, 
хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою 
опорою та надією! Бажаю вам всім любові від батьків, поваги від 
дітей, а щастя й здоров’я від Бога.

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту